Гріманиця, слов'янське свято, перша зустріч Морени-зими з Лелею-Весною. Морена ще не йде, ще попереду березневі багаття, але управління Явью вже бере на себе молода сестра її Льоля.

У слов'янській культурі  Грімниця, одна з восьми потужних точок колороку, великого кружляння річного колеса, що рухає нас крізь час.

У ніч на Грімницю о 12 годині півночі ходили до трьох колодязів набирати воду. Ця вода вважалася цілющою. Нею бризкали хворих родичів та худобу, купали та напували дітей. «Вода, освячена на Грімницю, визнається рівносильною водохресній, бо це день зустрічі зими з літом».

Вважається, що цей день – божественно прекрасний час очищення, нового світла , і першої весняної грози. Тому й готують до цього дня особливі свічки та осв’ячують  їх у домашніх умовах, і вважають, що їхня сила зберігається цілий оберт року, до наступної Грімниці.

Свічки можуть бути невеликі, на пів години, і великі на кілька годин горіння до пів метра заввишки.

Робити їх потрібно із чистого бджолиного воску, але не стеарину,і  не парафіну. Саме віск - той природний матеріал, який вбирає, зберігає та віддає людські почуття, думки, побажання.

Більш детально тут: Слов'янське св'ято Грімниця